Як зробити розпашні ворота своїми руками

Перш ніж розпочати виготовлення розпашних воріт слід зробити планування, виконати креслення, розрахувати матеріали. З розпашними конструкціями небажано робити стулки занадто крупними, так як додаткова довжина і площа суцільного полотна ускладнюють експлуатацію воріт. До того ж для відкривання потрібно більше місця. Ґратчасті стулки не чутливі до вітрового тиску, тому при необхідності перекрити широкі проїзди краще використовувати такий тип або комбінований.

Розберемо як зробити та встановити розпашні ворота на своєму проїзді.

Фундамент і опори

Спочатку збудуємо опори. Для цього вириваємо два приямки глибиною 1-1,2 м, щоб вони йшли нижче лінії промерзання. Труби для сердечників беруть зазвичай 80*80 або 100*100 мм. Довжина повинна бути такою, щоб трохи не доходити до дна фундаменту і верху майбутнього стовпа, щоб захистити зрізи шаром бетону знизу та козирком зверху. До нижнього торця хрест-навхрест приварюємо пару відрізків арматури для кращої фіксації і спрощення установки, труба вставляється в приямок, фіксується і бетонується. Фундамент повинен вистоятися не менше тижня.

При виконанні цегельної кладки навколо сердечника, необхідно вивести кілька заставних на поверхню стовпа. На боку, де будуть кріпитися стулки, виводять по 3 заставних з куточка зі стороною 4-5 см, довжиною 6-8 см. Одна сторона куточка буде закладена в шов і додатково приварена відрізком арматури до сердечника, до другої потім приварюється труба-накладка, на якій будуть триматися навіси (і стулки). Варто відразу розглянути варіанти автоматики, так як для деяких лінійних електроприводів кріплення петель необхідно зрушити ближче до краю стовпа (до внутрішнього при відкриванні у двір і до зовнішнього при відкриванні на вулицю).

Заставну побільше виводять для кріплення електроприводу. При відкриванні воріт на подвір’я вона буде розміщуватися на межі, яка звернена в бік двору, по висоті – на рівні горизонтальної перемички. При відкриванні назовні кріплення приводу буде з тієї ж сторони, що і петлі.

Стулки

Зазвичай виконують дві симетричні стулки, але часом одна може бути довшим або взагалі виконується одностулкова конструкція. Структура і матеріали можуть бути різними – кування, ґратчаста стулка, обшита профнастилом, сендвіч-панелями або деревом. З чого б не виконувалися стулки, необхідно забезпечити достатню жорсткість каркасу. При подальшій автоматизації кронштейни приводів кріплять до елементів рами (каркаса, допоміжним перемичках), але не до полотна, що також необхідно заздалегідь передбачити.

Наприклад, для воріт з профнастилу каркас оптимально виконувати з Т-профілю – спеціальної дворівневої труби. У цьому випадку досить зварити кути конструкції, додати поперечину і ребра жорсткості при необхідності. У отриманої стулки слід рівнем перевірити дотримання вертикалей і горизонталей, плюс довжини діагоналей повинні збігатися.

Якщо використовують звичайні профільні труби, то виконують зовнішній каркас, а потім по його внутрішньому периметру прихватками наварюють допоміжний (щоб раму не повело). Щілина між трубами обов’язково потрібно загерметизувати. Часу і сил піде більше, додадуться витрати на додаткові матеріали – герметик, кола болгарки для початкової зачистки труб від іржі, збільшене число електродів.

Монтаж

Одна стулка доповнюється притискною планкою. Приварюються навіси: одна половина до стулки, друга – до накладки на стовпі. Розміщення петель потрібно ретельно перевіряти, щоб ворота працювали легко і правильно.

Шви зачищаються, каркас ґрунтується і фарбується. Стулки можна обшити і навісити на петлі або ж спочатку встановити, а потім виконати обшивку. Обов’язково монтується упор на закривання, а також потрібні пара упорів на відкривання. Можна придбати готові елементи заводського виробництва або ж виконати їх з підручних засобів.

Оптимально відразу ж автоматизувати ворота. В іншому випадку необхідно урізати замок і передбачити фіксатори стулки в кінцевих положеннях, щоб протидіяти поривів вітру. Ворота готові до використання.

Як правильно вибирати автоматику для воріт

Автоматичні ворота – відмінне рішення для любителів комфортного життя. З ними не потрібно виходити на вулицю з теплого салону авто, щоб відкрити стулку. Але щоб все працювало без проблем та ще й тривалий час необхідно правильно підібрати привід. Адже ніхто не хоче отримати товар, який зовсім не підходить або ж пропрацює всього рік-два. Так що давайте розберемо як же правильно підбирати автоматику для конкретних воріт виходячи з усіх нюансів.

Правила підбору

Насамперед необхідно розуміти яку вагу (максимально приблизну) мають або будуть мати ворота, а також як часто їх відкриватимуть-закривати.

Від ваги стулки залежить потужність приводу, який буде відкривати ворота. Виробник вказує даний параметр в технічному описі до кожної моделі. Але дане значення не варто розуміти буквально, оскільки там вказана вага воріт з урахуванням всіх доважків і можливих навантажень, тобто максимально можливе значення. Тому фахівці рекомендують купувати автоматику з запасом по потужності. Наприклад, на ворота вагою 200 кг варто встановлювати автоматику, розраховану на вагу до 500 кг. Таким чином стулка обов’язково відкриється в будь-якій ситуації: налипнув сніг або бруд, стулка примерзла і т. п. ситуації.

Що стосується частоти відкривання, то від неї залежить який тип приводу необхідно купувати – промисловий або побутовий. Цей параметр вказується як показник інтенсивності і вимірюється у відсотках. Так, побутові моделі мають показник інтенсивності до 50%, а промислові – понад 70%. Якщо ворота відкриваються дуже часто (проїзд парковки або багатоквартирного будинку) купувати потрібно промислову автоматику, а якщо всього пару раз за годину – побутову.

Важливим є і «наповнення» приводу. Багато виробників стали використовувати при виготовленні більш дешеві матеріали, такі як пластик і порошкові метали. Пластик не тільки дешевше металу, він ще і дуже легкий в обробці. Так за один і той же час пластикових деталей виготовляється десяток, а металевих всього пару штук. Але варто зазначити, що даний матеріал погано переносить перепади температури, які дуже часто зустрічаються в умовах українського клімату. До того ж зуби на пластикових шестернях під впливом тяжкості воріт дуже швидко злизуються. Тому то фахівці і рекомендують купувати тільки приводи з металевими деталями.

Рекомендації

Також є рекомендації по вибору.

Перша рекомендація стосується типу кінцевих вимикачів. Їх є два – механічні і магнітні. Перші дешевше других, але працюють не завжди добре. Особливо проблеми виникають взимку. На рейку налипає сніговий покрив і на нього спрацьовують вимикачі. Також на морозі пружинка і мікровимикачі примерзають. Володарі механічних кінцевиків всю зиму тим і займаються, що відчищають сніг з рейки і відігрівають пружинку феном. Магнітні кінцеві вимикачі такої проблеми не мають. Геркон спрацьовує навіть якщо магніти або привід повністю в снігу.

Друга рекомендація стосується плати управління. Вона в автоматиці відкатних воріт знаходиться під кришкою приводу. Може розташовуватися там або горизонтально або вертикально. При горизонтальному розміщенні до плати простіше підключати всі дроти і робити налаштування. Але є один нюанс – так на ній накопичується пил, а також конденсат, що призводить до поломки (плата коротить і доріжки вигорають). При вертикальному розміщенні такої проблеми практично не виникає. А для полегшення підключення деякі виробники роблять так, що плату можна зняти з кронштейнів, покласти горизонтально, зробити усі підключення і налаштування, а потім повернути все в початковий стан. Також плата повинна володіти всіма необхідними функціями, але при цьому бути простою в налаштуваннях.

І остання рекомендація стосується зубчастої рейки. Її виробляють або з металу, або з нейлону. Перший варіант більш надійний і довговічний.